Стеряти, ряю, єш, гл.

1) Издержать, утратить. Багато я стеряла на базарі, — накупила всячини. Новомоск. у. Коли емірати, то емірати, то все треба день стеряти. Ном. № 4269.

2) — дитину. Имѣть выкидышъ. Відколи я стеряла дитину, мені все гірше та гірше.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 203.