Стерня, ні, ж.

1) Жнивье. Рудч. Ск. І. 145. Хлі́б на стерні́. Хлѣбъ на корню.

2) Волоса на давно небритой бородѣ, короткіе и жесткіе волоса. Св. Л. 303. Ти хоч би стерню з бороди зняв. Харьк. г. Ум. Стерненька.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 203.