Старик, ка, м.

1) Старикъ.

2) Луна въ послѣдней четверти. Чуб. І. 10.

3) Старое русло рѣки.

4) У старики піти. Пойти на волостной сходъ. Харьк. у. Ум. Старичо́к.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 198.