Станок, нка, м.

1) Ум. отъ стан. Чуб. VII. 426.

2) Рама или подставка на колесахъ подъ большимъ сундукомъ. Вас. 150.

3) Половина плахти (изъ двухъ полотнищъ). Вас. 169. Ум. Стано́чок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 197.