Ставити, влю, виш, гл.

1) Ставить, уставлять.

2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Ном. № 6671. Треба ставити дзвіницю посеред села. Ном. № 13751.

3) — на о́чі. Давать очную ставку.

4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном. Чуб. II. 18.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 194.