Ставатися, стаюся, єшся, сов. в. статися, нуся, нешся, гл.

1) Дѣлаться, сдѣлаться. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Аби ваша думка сталася ділом. К. (О. 1862. III. 23). Конвалії сталися мені найлюбішими квітками. Г. Барв. 400. Ідол до Бога…. «Так і так мені стається: не попаду з моря землі винести.» Драг. 15.

2) Случаться, случиться, произойти, совершиться. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Н. п. Між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Те станеться за нашого ще живота. К. ХП. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 194.