Спілий, а, е. Спѣлый. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Іов. 54. Ум. Спіленький, спілесенький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 177.