Спідняк, ка, м.

1) Нижній жерновъ на мельницѣ.

2) Нижній пильщикъ.

3) Дно кобзы. КС. 1882. VIII. 281.

4) Часть гончарнаго круга. См. Круг 11. Вас. 179, Шух. І. 260 — 262.

5) Снятое молоко. Вершки з глечиків позбірають, а спідняк позливають у сулеї та ото й продають дешево. Каневск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 177.