Співак, ка, м.

1) Пѣвецъ. Співак, танцюра на всі руки. Котл. Ен. IV. 11. Так ось коли побачив співака! яка мальована та штучна птиця. Греб. 391.

2) Пѣвчій.

3) Названіе собаки. Kolb. І. 65.

4) пт. Sylvia, травникъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. Співаченько, співачок. Федьк. І. 28. Лівничок-співачок. Мнж. 3.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 176.