Спуджуватися, джуюся, єшся, сов. в. спудитися, джуся, дишся, гл. Пугаться, испугаться. Полт. г. Слов. Д. Эварн. См. Опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила. Гн. І. 27.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 191.