Спроваджувати, джую, єш, сов. в. спровадити, джу, диш, гл.

1) Отправлять, отправить. Як дівчину намовили, до Вільхова спровадили. Гол. І. 86.

2) Приводить, привести. Спровадив бондаря, зробили кухву. Чуб. II. 191.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 190.