Справувати, вую, єш, гл. Отправлять, исправлять, исполнять (должность), вести (дѣла). Я діло за його справував і клопотавсь. Зміев. у. Загад діло справує. Ном. № 1082.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 189.