Справлятися, вляюся, єшся, сов. в. справитися, влюся, вишся, гл.

1) Управляться, управиться, дѣлать, сдѣлать свое дѣло. Лу, справивсь, — гляди ж, щоб і друге діло зробив. Рудч. Ск. I. 145.

2) Примириться, кончить полюбовно. Угор.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 189.