Спочутний, а, е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 188.