Споруджувати, джую, єш, сов. в. спорудити, джу, диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. К. Іов. 90. Спорудили церкву. Г. Барв. 171.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 185.