Спороти, рю́, реш, гл.

1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький. Рудан. І. 26.

2) Высѣчь. Бодай кат споров. Ном. № 3686.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 185.