Споритися, рюся, ришся, гл.

1) Умножаться, прибавляться, увеличиваться.

2) Спориться, удаваться.

Споритися, рюся, ришся, гл.

1) Спорить. Спориться як за батьківщину. Ном. № 2669.

2) Воли споряться. Не парные волы несогласно идутъ въ парѣ. Мнж. 167.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 185.