Сподіятися, діюся, єшся, гл.

1) Совершиться, сдѣлаться. Оттаке то сподіялось. Шевч. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється. Шевч. 380.

2) = Сподіватися. Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш. Чуб. І. 269.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 182.