Сподок, дка м., мн. ч. Спідки.

1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ. Шух. І. 276.

2) Маленькая тарелочка. Вх. Лем. 469.

3) Спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги. Вх. Лем. 469.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 182.