Спограти, раю, єш, гл.

1) Обыграть, взять верхъ въ игрѣ.

2) Побѣдить въ бою. Блиснули шаблями як блискавиця…. хто кого спограє, той того споймає. Чуб. III. 279.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 181.