Спиж, жу, м.

1) Бронза, мѣдь, колокольный металлъ.

2) Зарубка, углубленіе, вырубленное въ кускѣ дерева. Шух. І. 87, 93.

3) Раст. Cornus sanguinea L. ЗЮЗО. I. 119.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 174.