Спивати, ва́ю, єш, сов. в. спити, зіп’ю, зіп’єш, гл. Пить, испивать, выпить, испить. Тут тобі не бувати, червоної крови не спивати. Чуб. І. 131. Дала дівчина козакові кохан-зілля спити. Чуб. V. 429. (Нехай) з кумою Хмельницькою мед-вино спиває. Pauli. Спили зелене вино. Чуб. III. 400.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 174.