Про УКРЛІТ.ORG

сперечати

Сперечати, ча́ю, єш, сов. в. сперечити, чу, чиш, гл.кого.

1) Уговаривать не дѣлать чего, удерживать. Я його сперечав: бійся Бога, не їдь, теперки ніч! Камен. у.

2) Препятствовать, воспрепятствовать. Рубають собі ліс у пана, ніхто не сперече, бо то ніч. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 174.

вгору