Спадистий, а, е. Покатый, отлогій. Беріг…. спадистий. Млак. 86.

2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 172.