Соснина, ни, ж.

1) Сосновое дерево. Рубай, сину, ти соснину, а я буду гілля. Н. п.

2) Сосновый лѣсъ. За містом соснина темна далека заступила шлях піскуватий. МВ. ІІ. 14. Ум. Сосни́нка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 170.