Сонце, ця, с.

1) Солнце. Ой звечора вітер віє, зраня сонце гріє. Мет. 59. Схід-со́нця. Востокъ. захід-со́нця. Западъ. по́ки со́нце світить. Вовѣки, всегда; никогда. То-же: поки світ-сонця. Поки світ-сонця вороги б Київа не достали. ЗОЮР. I. 4. Ум. Со́ненько, со́нечко. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 167.