Совітати, та́ю, єш, гл. — кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться. Волч. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 164.