Собкати, каю, єш, гл.

1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ).

2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили! Харьк. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 163.