Собака, ки, м. и ж.

1) Собака. Бреше, мов собака. Ном. Гей, братці, втікайте, бо ще старий собака жив. ЗОЮР. І. 116.

2) Названіе нѣкоторыхъ изъ играющихъ въ игру пиж. Ив. 38.

3) Тяжесть, привязываемая къ концу коледезьнаго очепа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

4) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 427. Ум. Собачка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 163.