Смуток, тку, м. Грусть, уныніе, печаль. Иноді смуток великий напада, що й на світ не хочеться дивиться. Смуток ваш на радощі обернеться. Єв. І. XVI. 20. Смуток її зна. Чертъ ее знаетъ. Ном. № 7866. У йо́го до смутку гро́шей. У него множество денегъ. ЗОЮР. І. 233.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 161.