Смуга, ги, ж.

1) Черта, штрихъ. Козел., Лубен. у.у.

2) Полоса. Св. Л. 138. На руках було видко сині й червоні смуги од вірьовки. Левиц. Пов. 104. На спині знать кровавії смуги. КС. 1882. IV. 171. Ум. Смужка, смужечка. Смужечка світу. Мир. Пов. II. 117.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 160.