Смоктати, кчу́, чеш, гл.

1) Сосать. Смоктав люльку. Стор. МПр. 121. Смоктали їх пявки.

2) Пить жадно. Галушки глитала, сирівець смоктала. Щог. В. 78.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 159.