Смеркати, кає, сов. в. смеркнути, кне, гл. безл. Смеркаться, наступать, наступить сумеркамъ. І світає, і смеркає, день божий минає. Шевч. Стій, Векло, бо ще не смеркло. Ном. № 10888.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 156.