Смарувати, ру́ю, єш, гл.

1) = Шмарувати. Смаруй хлопа лоєм, а він смердить гноєм. Ном. № 1271.

2) Мазать глиной, накладывать слой глины. Тік смарувати. Kolb. І. 59.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 156.