Сліпити, плю́, пиш, гл.

1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Ном. № 10346, ст. 289. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. Ном. № 10315.

2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить. Ном. № 10932.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 152.