Слушний, а, е.

1) Надлежащій, порядочный, приличный. До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був. Борз. у.

2) Своевременный. слушний час. Надлежащее, удобное время. Підожду до слушного часу.

3) Справедливый, основательный (о доказательствѣ, замѣчаніи, поступкѣ).

4) Надлежаще взрослый для работа. Слушні вже діти. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 154.