Слимак, ка, м.

1) Улитка. Вх. Пч. II. 28. Камен. у.

2) Монастырскій служка, послушникъ. Гладкий як слимак. Ном. № 13139. Крадуть слимаки гусей, качок, курей индиків у Гевалів і Амаликів. Котл. Ен. V. 51.

3) Писанка съ изображеніемъ улитки. КС. 1891. VI. 379. Ум. Слимачок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 150.