Слабнути, ну, неш

1) Слабѣть. Його ноги слабли, очі темніли. Левин. І. 385.

2) Разбаливаться, разнемогаться. Чим раз гірше почала тота жінка (хвора) слабнути…. Пішов тогди той ангел і виймив душу з тої сироти жінки. Гн. II. 159.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 148.