Слабкий, а, е.

1) Слабый, свободный, не тѣсный.

2) Слабый, не умѣющій сдержаться. От брат його чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).

3) — на уто́ри. Не сдерживающій вѣтровъ. Ном. № 12408. Ум. Слабкенький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 148.