Скінчитися, чу́ся, чи́шся, гл.

1) Окончиться.

2) Скончаться. Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 135.