Скупити, плю, пиш, гл. Соединить, собрать. Дружко усіх весільних до гурту скупив.

Скупити, плю́, пиш, гл.

1) См. Скупати.

2) См. Скуповувати.

3) = Скупувати. Тоді скупи, коли на дні, а не з вершечку. Ном. № 4671.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 147.