Скрикувати, кую, єш, сов. в. скрикнути, ну, неш, гл.

1) Созывать, созвать. Скрикніть ви сон з усіх сторон на рожденного і хрещеного риба Божого N. Ном. № 8412.

2) Вскрикнуть. Ой мені лихо! — скрикнула молодиця. Стор. І. 41.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 143.