Скочуватися, чуюся, єшся, сов. в. скоти́тися, чу́ся, тишся, гл.

1) Скатываться, скатиться. А по руці тихо скотилась горошиною на стіл сльоза. Левиц. І. 76.

2) Сворачиваться, свернуться. Як буде страшний суд, то … небо скотиться у клубочок і впаде додолу на землю. Чуб. І. 221.

Скочуватися, чуюся, єшся, гл. Переѣхать, переселиться. Вх. Зн. 64.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 142.