Скочити, чу, чиш, гл.

1) Вскочить. Як схоче, то й на гору скоче. Ном. № 2697.

2) Соскочить. Тілько що прибіг до терну, а вона і скочила з його. Рудч. Ск. І. 54.

3) Прыгнуть куда. Скочив у білу кипучу хвилю. Левиц. Пов. 352. Скоч куди хоч. Мил. 57.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 141.