Скорочувати, чую, єш, сов. в. скороти́ти, чу́, тиш, гл.

1) Укорачивать, укоротить.

2) Сокращать, сократить. Колись він сам прилетить, тугу серцю скоротить. Чуб. V. 277.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 141.