Скорохвацький, а, е. Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 140.