Сковуватися, вуюся, єшся, сов. в. скуватися, скую́ся, єшся, гл. Сковывать, сковать. З щастя та з горя скувалась доля. Ном. № 1725. Кому скується, а кому змелеться. Ном. № 3601.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 138.