Склянка, ки, ж.

1) Оконное стекло. Харьк. г. Шух. І. 95.

2) Стаканъ. Св. Л. 177. Грин. III. 514. Треба риби, треба мяса і горілки в склянці. Чуб. V. 676. Склянку води візьме. МВ. (О. 1862. III. 39).

3) Бутылка. Вх. Лем. 466.

4) Кусокъ разбитаго стекла. Ум. Скляночка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 137.