Склепити, плю, пиш, гл. Дѣлать сводъ, склепъ.

2) — о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер. — руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. Екатер. г. — зуби. Стиснуть зубы.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 137.