Склад, ду, м.

1) Составъ, соединеніе.

2) Складъ, складочное мѣсто. Склади медовії.

3) Складъ, слогъ. Левиц. І. 243. По складах читає.

4) Стиль, слогъ, изложеніе. Росказав нам про дощ таким складом, як ніби ми були невчені селяне. К. (О. 1862. ІІІ. 30).

5) Связь, стройное соединеніе. Ані ладу, ані складу. Ном. № 13066.

6) Орати у склад. Пахать, начиная съ средины участка такимъ образомъ, что пласты земли ложатся внутрь участка. Нѣжин. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 136.